1. Словник української мови Грінченка

топір

Топір, -пора

м. Родъ топора съ длинной рукояткой. ум. топоре́ць, топірчик. А топірці наробили із самої сталі, — пішов Штолюк із Мироном та воює пани. Гол. III. 59.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топір — топі́р іменник чоловічого роду сокира з довгим держаком, що використовувалась як зброя: взагалі сокира — діал. іст. Орфографічний словник української мови
  2. топір — Сокира, сокирка, сокирчина, сокиряка, барда, бардаш, бердянка, фарага Словник чужослів Павло Штепа
  3. топір — ТОПІ́Р, пора́, ч. 1. іст. Сокира з довгим держаком, що використовувалась як зброя. Пішов же Мартин По чужих містах, – Три сокири за поясом, А топір у руках (Л. Первомайський). 2. діал. Сокира. Хату будує гуцул. Словник української мови у 20 томах
  4. топір — -пора, ч. 1》 іст. Сокира з довгим держаком, що використовувалась як зброя. 2》 діал. Сокира. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. топір — СОКИ́РА (знаряддя для рубання і тесання); ТУПИ́ЦЯ, ТУПЕ́ЦЬ, ТУПА́К (тупа сокира); ТЕСА́К (для тесання); КОЛУ́Н (важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров); ТОПІ́Р (іст. — сокира з довгим держаком як зброя); ТОПІРЕ́ЦЬ діал. Словник синонімів української мови
  6. топір — ТОПІ́Р, пора́, ч. 1. іст. Сокира з довгим держаком, що використовувалась як зброя. Пішов же Мартин По чужих містах, — Три сокири за поясом, А топір у руках (Перв., З глибини, 1956, 98). 2. діал. Сокира. Хату будує гуцул. Словник української мови в 11 томах