топіт

То́піт, -поту

м. Топотъ? рысь? Ми поїхали за ним у догонь, догнали його під дубом: спав. Ми їхали добрим топотом, — не чув він, так дуже спав. Новомоск. у.

Значення в інших словниках

1. топіт — (ніг) тупанина, тупотня, тупотнява, (гучна) гупотня, гупотнява, (дитячих) лопіт, лопітня, (копит) копіт, копітня  Словник чужослів Павло Штепа
2. топіт — ТО́ПІТ, оту, ч. Те саме, що ту́піт. Чуєш гвалт собачий, гук людський, топіт, біганину, а рушниці одно і знай – палять, гукають, – ото Ратієв полює зайців у садку (Панас Мирний); Ззаду чувся крик і топіт ніг, поперед офіцера вискочив фельдфебель Кирпа...  Словник української мови у 20 томах