Словник української мови Грінченка

торгання

То́ргання, -ня

с. Дерганіе. Шейк.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. торгання — то́ргання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. торгання — ТО́РГАННЯ, я, с. Дія за знач. то́ргати й то́ргатися. Сторож не почув одноразового торгання [дзвінка] (І. Франко); Чулося – грюкіт чимсь важким у двері десь усередині, торгання, скрегіт меблі, бряжчання шибок і глухий гул. (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  3. торгання — -я, с. Дія за знач. торгати й торгатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. торгання — То́ргання, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. торгання — ТО́РГАННЯ, я, с. Дія за знач. то́ргати й то́ргатися. Сторож не почув одноразового торгання [дзвінка] (Фр., VI, 1951, 428); Чулося — грюкіт чимсь важким у двері десь усередині, торгання, скрегіт меблі, бряжчання шибок і глухий гул… (Головко, І, 1957, 67).  Словник української мови в 11 томах