торгання
ТО́РГАННЯ, я, с. Дія за знач. то́ргати й то́ргатися.
Сторож не почув одноразового торгання [дзвінка] (Фр., VI, 1951, 428);
Чулося — грюкіт чимсь важким у двері десь усередині, торгання, скрегіт меблі, бряжчання шибок і глухий гул… (Головко, І, 1957, 67).
Словник української мови (СУМ-11)