торгання

ТО́РГАННЯ, я, с.

Дія за знач. то́ргати й то́ргатися.

Сторож не почув одноразового торгання [дзвінка] (І. Франко);

Чулося – грюкіт чимсь важким у двері десь усередині, торгання, скрегіт меблі, бряжчання шибок і глухий гул. (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. торгання — то́ргання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. торгання — -я, с. Дія за знач. торгати й торгатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. торгання — То́ргання, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. торгання — ТО́РГАННЯ, я, с. Дія за знач. то́ргати й то́ргатися. Сторож не почув одноразового торгання [дзвінка] (Фр., VI, 1951, 428); Чулося — грюкіт чимсь важким у двері десь усередині, торгання, скрегіт меблі, бряжчання шибок і глухий гул… (Головко, І, 1957, 67).  Словник української мови в 11 томах
5. торгання — То́ргання, -ня с. Дерганіе. Шейк.  Словник української мови Грінченка