трач
Трач, -ча
м.
1) Пильщикъ, распиливающій бревно на доски. Шейк.
2) = трачевня. Вх. Лем. 473.
Словник української мови ГрінченкаТрач, -ча
м.
1) Пильщикъ, распиливающій бревно на доски. Шейк.
2) = трачевня. Вх. Лем. 473.
Словник української мови Грінченка