Орфографічний словник української мови

Трач

Трач

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

трач 1

іменник чоловічого роду, істота

пиляр

рідко

трач 2

іменник чоловічого роду, істота

комаха

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. трач — Трач: — лісопильник; [X] — пильщик [1;3;15;I] — робітник, що пиляє дошки [14,V] — робітник, що ріже дошки, пильщик [III]  Словник з творів Івана Франка
  2. трач — ТРАЧ¹, а́, ч., рідко. Те саме, що пиля́р. – Я торгував чіпцями, кожухами.., а ти виростав у лісах між гонтарями, тронами та теслями, а далі пустився торгувати деревом (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. трач — I -а, ч., рідко. Те саме, що пиляр. II -а, ч. Комаха ряду перетинчастокрилих, небезпечний шкідник рослин; пильщик (див. пильщик II).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трач — I. ПИ́ЛЬЩИК ентом., ТРАЧ. ПИЛЯ́Р (робітник), ПИ́ЛЬЩИК, ТРАЧ діал. Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Я. Баш); Теслярі уже тешуть колоди, пильщики пиляють дошки! (І.  Словник синонімів української мови
  5. трач — ТРАЧ¹, а́, ч., рідко. Те саме, що пиля́р. — Я торгував чіпцями, кожухами.., а ти виростав у лісах між гонтарями, тронами та теслями, а далі пустився торгувати деревом (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  6. трач — Трач, -ча м. 1) Пильщикъ, распиливающій бревно на доски. Шейк. 2) = трачевня. Вх. Лем. 473.  Словник української мови Грінченка