тринчик

Три́нчик, -ка

м. Названіе трехъ взятокъ при игрѣ въ хва́льку. КС. 1887. VІ. 466.

Значення в інших словниках

1. тринчик — три́нчик → тринка  Лексикон львівський: поважно і на жарт