трон
Трон, -ну
м.
1) Престолъ, тронъ. Грин. III. 642. Сидить Бог на золотім троні. Гн. І. 83. Пан на троні, а хлоп на ослоні. Ном. № 1146.
2) Очищенная сосновая смола. Радом. у.
3) = трін. Правоб.
Словник української мови ГрінченкаТрон, -ну
м.
1) Престолъ, тронъ. Грин. III. 642. Сидить Бог на золотім троні. Гн. І. 83. Пан на троні, а хлоп на ослоні. Ном. № 1146.
2) Очищенная сосновая смола. Радом. у.
3) = трін. Правоб.
Словник української мови Грінченка