трость
Тро́сть, -ти
ж.
1) раст. Arundo Phragmites L.
2) Каждая тростина отдѣльно.
3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. Гол. V. 938.
4) Зубья въ блят'ѣ. Вас. 166.
5) = троста. Трость з коня йде. Черк. у. ум. тро́стка. Мнж. 55. 56. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається. Грин. III. 40.
Словник української мови Грінченка