Словник української мови Грінченка

трубачів

Трубачів, -чева, -ве

Свойственный, принадлежащій трубачу.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. трубачів — ТРУБАЧІ́В, че́ва, чеве́. Властивий або належний трубачеві.  Словник української мови у 20 томах
  2. трубачів — -чева, -чеве. Власт. або належний трубачеві.  Великий тлумачний словник сучасної мови