трубачів

Трубачів, -чева, -ве

Свойственный, принадлежащій трубачу.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трубачів — ТРУБАЧІ́В, че́ва, чеве́. Властивий або належний трубачеві. Словник української мови у 20 томах
  2. трубачів — -чева, -чеве. Власт. або належний трубачеві. Великий тлумачний словник сучасної мови