трубачів

трубачі́в

ева, -чеве.

Власт. або належний трубачеві.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трубачів — ТРУБАЧІ́В, че́ва, чеве́. Властивий або належний трубачеві. Словник української мови у 20 томах
  2. трубачів — Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу. Словник української мови Грінченка