трубачів

ТРУБАЧІ́В, че́ва, чеве́.

Властивий або належний трубачеві.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трубачів — -чева, -чеве. Власт. або належний трубачеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. трубачів — Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу. Словник української мови Грінченка