Словник української мови у 20 томах

трубачів

ТРУБАЧІ́В, че́ва, чеве́.

Властивий або належний трубачеві.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. трубачів — -чева, -чеве. Власт. або належний трубачеві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. трубачів — Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу.  Словник української мови Грінченка