трунковий —
трунко́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
трунковий —
ТРУНКО́ВИЙ, а, е. Стос. до трунку (див. тру́нок¹). Сліпа, нездоланна любов заарканила дівчину, як сарну, за шию і вела своєю, відомою лиш їй одній тропою, до великої перемоги, до трункового згубу (В. Бабляк).
Словник української мови у 20 томах
трунковий —
-а, -е. Стос. до трунку (див. трунок I).
Великий тлумачний словник сучасної мови
трунковий —
ТРУНКО́ВИЙ, а, е. Стос. до трунку ( див. тру́нок¹). Сліпа, нездоланна любов заарканила дівчину, як сарну, за шию і вела своєю, відомою лиш їй одній тропою, до великої перемоги, до трункового згубу (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 307).
Словник української мови в 11 томах