труса

Труса, -си

ж. Тревога, смятеніе. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. МВ. (О. 1862. III. 50). Вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу. Шейк.

Значення в інших словниках

1. труса — ТРУСА́, и́, ж., діал. Метушня, сум'яття; тривога. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
2. труса — -и, ж., діал. Метушня, сум'яття; тривога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. труса — ТРУСА́, и́, ж., діал. Метушня, сум’яття; тривога. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись (Вовчок, І, 1955, 118).  Словник української мови в 11 томах