трус
Трус, -су
м.
1) Трясеніе.
2) Землетрясеніе. Трус великий по місцях (буде). Єв. Л. XXI. 11.
3) Обыскъ.
4) Смятеніе, шумъ; страхъ. Як ось трус, галас, крик!... ввесь двір загомонів. Г. Арт. (1861. III. 82). Такого трусу нагнали йому.
Словник української мови Грінченка