тук
Тук, -ка
м.
1) Жиръ. Туком уста їх захрясли. К. Псал. 145.
2) Плодородіе, изобиліе. Вінцем благим вінчаєш літо, де ступиш, туком наповняєш. К. Псал. 145. Упивсь від тука цієї господи. Ном. № 12042.
---------------
Тук!
меж. Стукъ! Прийшов же я під віконце — тук, тук! Чуб. V. 173.
Словник української мови Грінченка