тічити Тічити, -чу, -чиш гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить. Черк. у. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках тічити — ТІ́ЧИТИ, чу, чиш, недок. Бути в періоді тічки. Корова тічить (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах