тічити

ТІ́ЧИТИ, чу, чиш, недок.

Бути в періоді тічки.

Корова тічить (Б. Грінченко).

Значення в інших словниках

1. тічити — Тічити, -чу, -чиш гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить. Черк. у.  Словник української мови Грінченка