убавляти
Убавля́ти, -ля́ю, -єш
сов. в. убавити, -влю, -виш, гл.
1) Задерживать задержать долго. Дякуємо попонькові.... ой што нас не убавив, нагленько нас одправив. Гол. IV. 439.
2) Забавлять, забавить. Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш. Грин. III. 377.
Словник української мови Грінченка