убавляти

УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УБА́ВИТИ (ВБА́ВИТИ), влю, виш; мн. уба́влять; док., що.

Зменшувати розмір, об'єм, кількість і т. ін. чого-небудь, віднімаючи частину.

– Так воно й є: бояться, щоб сирота хліба не вбавила (Ганна Барвінок).

Значення в інших словниках

1. убавляти — убавля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. убавляти — Зменшувати, зменшити, позменшувати, поменшувати, поменшити, уменшувати, уменшити, повменшувати, знижувати, знизити, познижувати, понижувати, понизити, унижувати, унизити, повнижувати, укорочувати, укоротити, повкорочувати, скорочувати, скоротити, поскорочувати  Словник чужослів Павло Штепа
3. убавляти — (вбавляти), -яю, -яєш, недок., убавити (вбавити), -влю, -виш; мн. убавлять; док., перех. Зменшувати розмір, об'єм, кількість і т. ін. чого-небудь, віднімаючи частину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. убавляти — ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. убавляти — УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УБА́ВИТИ (ВБА́ВИТИ), влю, виш; мн. уба́влять; док., перех. Зменшувати розмір, об’єм, кількість і т. ін. чого-небудь, віднімаючи частину. — Так воно й є: бояться, щоб сирота хліба не вбавила (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
6. убавляти — Убавля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. убавити, -влю, -виш, гл. 1) Задерживать задержать долго. Дякуємо попонькові.... ой што нас не убавив, нагленько нас одправив. Гол. IV. 439. 2) Забавлять, забавить. Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш. Грин. III. 377.  Словник української мови Грінченка