убавлятися
УБАВЛЯ́ТИСЯ (ВБАВЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., УБА́ВИТИСЯ (ВБА́ВИТИСЯ), иться, док.
Зменшуватися в розмірі, об'ємі, кількості і т. ін.
◇ (1) Не уба́виться кого – хто-небудь нічого не втратить; з ким-небудь нічого не станеться.
В клубі хай співає... Від того її [Катрі] не убавиться, а на людях прославиться (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)