удоювати

Удоювати, удо́юю, -єш

сов. в. удоїти, удою, -їш, гл. Доить, надоить извѣстное количество. Вона їм удоїла. Він узяв те молоко. Грин. І. 158.

Значення в інших словниках

1. удоювати — удо́ювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. удоювати — УДО́ЮВАТИ (ВДО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УДОЇ́ТИ (ВДОЇ́ТИ), удою́, удо́їш, док., що, розм. Те саме, що надо́ювати. Марії Миколаївні навіть за такою посухи вдавалося удоювати стільки молока, що й собі вистачало, і сусідським діточкам перепадало (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. удоювати — (вдоювати), -юю, -юєш, недок., удоїти (вдоїти), -удою, -удоїш, док., перех., розм. Те саме, що надоювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. удоювати — УДО́ЮВАТИ (ВДО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УДОЇ́ТИ (ВДОЇ́ТИ), удою́, удо́їш, док., перех., розм. Те саме, що надо́ювати.  Словник української мови в 11 томах