удоювати —
УДО́ЮВАТИ (ВДО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УДОЇ́ТИ (ВДОЇ́ТИ), удою́, удо́їш, док., що, розм. Те саме, що надо́ювати. Марії Миколаївні навіть за такою посухи вдавалося удоювати стільки молока, що й собі вистачало, і сусідським діточкам перепадало (з публіц. літ.).
Словник української мови у 20 томах
удоювати —
(вдоювати), -юю, -юєш, недок., удоїти (вдоїти), -удою, -удоїш, док., перех., розм. Те саме, що надоювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
удоювати —
УДО́ЮВАТИ (ВДО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УДОЇ́ТИ (ВДОЇ́ТИ), удою́, удо́їш, док., перех., розм. Те саме, що надо́ювати.
Словник української мови в 11 томах
удоювати —
Удоювати, удо́юю, -єш сов. в. удоїти, удою, -їш, гл. Доить, надоить извѣстное количество. Вона їм удоїла. Він узяв те молоко. Грин. І. 158.
Словник української мови Грінченка