Словник української мови Грінченка

уздогін

Уздогін

нар. см. на-вздогін [навздогін].

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. уздогін — уздогі́н прийменник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. уздогін — УЗДОГІ́Н (ВЗДОГІ́Н), присл., діал. Навздогін. Ішла [Василина] зовсім спокійно, так, начеби [начеб] нічого й не сталося. Варвара кричала ще їй вздогін (Л. Мартович); Може, таки треба було плигати за борт і кинутись вплав за човном уздогін? (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. уздогін — (вздогін), присл., діал. Навздогін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уздогін — Уздогі́н, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. уздогін — УЗДОГІ́Н (ВЗДОГІ́Н), присл., діал. Навздогін. Ішла [Василина] зовсім спокійно, так, начеби [начеб] нічого й не сталося. Варвара кричала ще їй вздогін (Март., Тв., 1954, 61); Може, таки треба було плигати за борт і кинутись вплав за човном уздогін? (Гончар, Тронка, 1963, 242).  Словник української мови в 11 томах