упин
Упин, -ну
м.
1) Удержъ, остановка. Нема впину вдовиному сину. Мет. 14.
2) Препятствіе, задержка. Добре було чумакові, як не було ніде впину. Черк. у. см. спин.
Словник української мови ГрінченкаУпин, -ну
м.
1) Удержъ, остановка. Нема впину вдовиному сину. Мет. 14.
2) Препятствіе, задержка. Добре було чумакові, як не було ніде впину. Черк. у. см. спин.
Словник української мови Грінченка