упин
упи́н
(впин), -у, ч.
Зупинка, затримка.
Без упину — не роблячи зупинок у русі, просуванні, дії і т. ін.; безупинно, безперервно.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиупи́н
(впин), -у, ч.
Зупинка, затримка.
Без упину — не роблячи зупинок у русі, просуванні, дії і т. ін.; безупинно, безперервно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови