урічливий

Урічли́вий, -а, -е

1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі. Ном. № 8392.

2) Котораго можно сглазить. Шух. І. 196. Я не врічлива.

Значення в інших словниках

1. урічливий — УРІЧЛИ́ВИЙ (ВРІЧЛИ́ВИЙ), а, е, заст. 1. Здатний зурочити. Урічливі очі. 2. Якого можна зурочити. Я не врічлива (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. урічливий — (врічливий), -а, -е, заст. 1》 Здатний зурочити. Урічливі очі. 2》 Якого можна зурочити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. урічливий — УРІЧЛИ́ВИЙ (ВРІЧЛИ́ВИЙ), а, е, заст. 1. Здатний зурочити. Урічливі очі. 2. Якого можна зурочити. Я не врічлива (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах