урічливий
УРІЧЛИ́ВИЙ (ВРІЧЛИ́ВИЙ), а, е, заст.
1. Здатний зурочити.
Урічливі очі.
2. Якого можна зурочити.
Я не врічлива (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)УРІЧЛИ́ВИЙ (ВРІЧЛИ́ВИЙ), а, е, заст.
1. Здатний зурочити.
Урічливі очі.
2. Якого можна зурочити.
Я не врічлива (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)