урічливий
УРІЧЛИ́ВИЙ (ВРІЧЛИ́ВИЙ), а, е, заст.
1. Здатний зурочити.
Урічливі очі.
2. Якого можна зурочити.
Я не врічлива (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)УРІЧЛИ́ВИЙ (ВРІЧЛИ́ВИЙ), а, е, заст.
1. Здатний зурочити.
Урічливі очі.
2. Якого можна зурочити.
Я не врічлива (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)