Значення в інших словниках
-
услужник —
УСЛУ́ЖНИК, а, ч., зневажл., рідко. Догідлива, запобіглива людина. – Поліз вервела на трибуну, – кинув хтось їдь на крамника. І полетіли ще інші слівця. – Маклер! Услужник! (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
-
услужник —
-а, ч., заст. Прислужник.
Великий тлумачний словник сучасної мови