услужник

услу́жник

-а, ч., заст.

Прислужник.

Значення в інших словниках

1. услужник — УСЛУ́ЖНИК, а, ч., зневажл., рідко. Догідлива, запобіглива людина. – Поліз вервела на трибуну, – кинув хтось їдь на крамника. І полетіли ще інші слівця. – Маклер! Услужник! (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
2. услужник — Услужник, -ка м. Прислужникъ.  Словник української мови Грінченка