Великий тлумачний словник сучасної мови

услужний

услу́жний

-а, -е, заст.

Послужливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. услужний — услу́жний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. услужний — див. вихований; Добрий; покірний  Словник синонімів Вусика
  3. услужний — УСЛУ́ЖНИЙ, а, е, заст. Послужливий. Усюди Гриць умів бути паничеві пожиточним і услужним (І. Франко); Обідали мовчки, хоч намагались говорити. Пан Микола був ввічливий, услужний, занадто, може (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  4. услужний — ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ (який охоче робить послуги, готовий зробити послугу комусь), ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ) заст., УСЛУ́ЖНИЙ заст. Комісар пригадав, як він уже зустрічався з турком у Швейцарії.  Словник синонімів української мови
  5. услужний — УСЛУ́ЖНИЙ, а, е, заст. Послужливий. Усюди Гриць умів бути паничеві пожиточним і услужним (Фр., III, 1950, 267); Обідали мовчки, хоч намагались говорити. Пан Микола був ввічливий, услужний, занадто, може (Коцюб., І, 1955, 412).  Словник української мови в 11 томах