услужний

УСЛУ́ЖНИЙ, а, е, заст.

Послужливий.

Усюди Гриць умів бути паничеві пожиточним і услужним (І. Франко);

Обідали мовчки, хоч намагались говорити. Пан Микола був ввічливий, услужний, занадто, може (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. услужний — услу́жний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. услужний — див. вихований; Добрий; покірний  Словник синонімів Вусика
3. услужний — -а, -е, заст. Послужливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. услужний — ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ (який охоче робить послуги, готовий зробити послугу комусь), ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ) заст., УСЛУ́ЖНИЙ заст. Комісар пригадав, як він уже зустрічався з турком у Швейцарії.  Словник синонімів української мови
5. услужний — УСЛУ́ЖНИЙ, а, е, заст. Послужливий. Усюди Гриць умів бути паничеві пожиточним і услужним (Фр., III, 1950, 267); Обідали мовчки, хоч намагались говорити. Пан Микола був ввічливий, услужний, занадто, може (Коцюб., І, 1955, 412).  Словник української мови в 11 томах