услужливо
УСЛУ́ЖЛИВО (ВСЛУ́ЖЛИВО), рідко.
Присл. до услу́жливий.
Журно плюскала вода в Пслі, пастух приніс риби, хлоп'яки услужливо пособляли, назбирали дров, розвели огнище (К. Гордієнко);
І услужливо та вправно, ніби нічого більше в житті й не робив, лиш послугував жінкам, поміг Нечаєвій вилізти з чернечої ряси (Б. Лепкий);
Він зробився серйознішим й услужливо випнув вперед голову, мов бажаючи ловити кожне слово паничеве (В. Винниченко);
– Привезено, як ви спали, – пояснив хтось із кутка услужливо (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)