услужний
УСЛУ́ЖНИЙ, а, е, заст. Послужливий.
Усюди Гриць умів бути паничеві пожиточним і услужним (Фр., III, 1950, 267);
Обідали мовчки, хоч намагались говорити. Пан Микола був ввічливий, услужний, занадто, може (Коцюб., І, 1955, 412).
Словник української мови (СУМ-11)