уставляти
Уставляти, -ляю, -єш
сов. в. уставити, -влю, -виш, гл.
1) Вставлять, вставить. Що ж будеш робить! свого розуму не вставиш. Ном. № 6294. у те́бе однії клепки в голові́ нема. тобі треба клепку вставити. Ты глупъ. Тебя нужно вразумить. Ном. № 6254.
2) Ставить, поставить во что. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37.
Словник української мови Грінченка