Словник української мови Грінченка

утовкти

Утовкти, -чу, -чеш

гл. Утолочь.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. утовкти — утовкти́ 1 дієслово доконаного виду потовкти утовкти́ 2 дієслово доконаного виду топчучи, запхнути  Орфографічний словник української мови
  2. утовкти — УТОВКТИ́¹ (ВТОВКТИ́), вчу́, вчеш, док., кого, що. Потовкти в належній мірі. І син, і невістка, було, її усе лають, то за молоко, що десь ділось, то за пшоно, що не добре втовкла (Ганна Барвінок). УТОВКТИ́² див. втовкти́1.  Словник української мови у 20 томах
  3. утовкти — I (втовкти), -вчу, -вчеш, док., перех. Потовкти належною мірою. II див. втовкти I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утовкти — УТОВКТИ́¹ (ВТОВКТИ́), вчу́, вчеш, док., перех. Потовкти в належній мірі. І син, і невістка, було, її усе лають, то за молоко, що десь ділось, то за пшоно, що не добре втовкла (Барв., Опов.., 1902, 369). УТОВКТИ́² див. втовкти́¹.  Словник української мови в 11 томах