утішний

Утішний, -а, -е

Веселый, пріятный. Що то за втішні та швидкі тії харьківські молодиці. Стор. Такий утішний, гей би мене на сто коней посадив був. Федьк.

Значення в інших словниках

1. утішний — уті́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. утішний — Втішливий; (- книжку) веселий, кумедний, забавний.  Словник синонімів Караванського
3. утішний — УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ), а, е. 1. Який сприяє заспокоєнню, приносить полегшення. Як не мучились вони [Мотря з Оришкою] цілу ту ніч, що вже не думали, а все-таки не видумали нічого для себе утішного (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
4. утішний — (втішний), -а, -е. 1》 Який сприяє заспокоєнню, приносить полегшення. 2》 Який приносить втіху, радість, здатний розважити, розвеселити. 3》 Який виражає радість, задоволення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. утішний — ПРИЄ́МНИЙ (який викликає задоволення, втіху, насолоду своїми якостями, властивостями, створює гарний настрій тощо), ХОРО́ШИЙ, МИ́ЛИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, СЛА́ВНИЙ, ВІДРА́ДНИЙ, УТІШЛИВИЙ (ВТІШЛИВИЙ), УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ), УГО́ДНИЙ (ВГО́ДНИЙ) заст., БЛА́ГОСНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
6. утішний — Уті́шний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. утішний — УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ), а, е. 1. Який сприяє заспокоєнню, приносить полегшення. Як не мучились вони [Мотря з Оришкою] цілу ту ніч, що вже не думали, а все-таки не видумали нічого для себе утішного (Мирний, І, 1949, 137)...  Словник української мови в 11 томах