ухитрятися

Ухитрятися, -ряюся, -єшся

сов. в. ухитритися, -рюся, -ришся, гл. Ухищряться, ухищряться. Сказилось серце їх і стали ненавидіть і ухитрятися проти рабів Господніх. К. Псал. 241.

Значення в інших словниках

1. ухитрятися — ухитря́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. ухитрятися — Дурити, видурювати, видурити, повидурювати, здурювати, здурити, поздурювати, обдурювати, обдурити, пообдурювати, потрафляти, потрафити, спромагатися, спромогтися, поспромагатися, див. умудрятися  Словник чужослів Павло Штепа
3. ухитрятися — УХИТРЯ́ТИСЯ (ВХИТРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УХИТРИ́ТИСЯ (ВХИТРИ́ТИСЯ), рю́ся, ри́шся і УХИТРУВА́ТИСЯ (ВХИТРУВА́ТИСЯ), у́юся, у́єшся, док., розм. Бути спроможним робити що-небудь, проявляючи спритність, меткість, хитрощі та ін.  Словник української мови у 20 томах
4. ухитрятися — (вхитрятися), -яюся, -яєшся, недок., ухитритися (вхитритися), -рюся, -ришся і ухитруватися (вхитруватися), -уюся, -уєшся, док., розм. Бути спроможним робити що-небудь, проявляючи спритність, меткість, хитрощі та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ухитрятися — ЗМОГТИ́ (виявитися в змозі, в силі щось зробити), ЗУМІ́ТИ, СПРОМОГТИ́СЯ, ПРИМОГТИ́ діал., ПРИМОГТИ́СЯ діал., УДА́ТИ (ВДА́ТИ) діал.  Словник синонімів української мови
6. ухитрятися — УХИТРЯ́ТИСЯ (ВХИТРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УХИТРИ́ТИСЯ (ВХИТРИ́ТИСЯ), рю́ся, ри́шся і УХИТРУВА́ТИСЯ (ВХИТРУВА́ТИСЯ), у́юся, у́єшся, док., розм. Бути спроможним робити що-небудь, проявляючи спритність, меткість, хитрощі та ін.  Словник української мови в 11 томах