уцілок

Уцілок

нар. Цѣликомъ. Сього осокора росколювати не годиться, — його як би вцілок куди взяти.

Значення в інших словниках

1. уцілок — присл., діал. Цілком, не порушуючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови