Значення в інших словниках
-
фальшувати —
фальшува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
фальшувати —
Підробляти, фальсифікувати; (співаючи) тягнути не в тон.
Словник синонімів Караванського
-
фальшувати —
див. обманювати
Словник синонімів Вусика
-
фальшувати —
ФАЛЬШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що. Підробляти, фальсифікувати. – Ви в процесах фальшували свідоцтва (І. Франко). 2. Спотворювати звуки, тональність, мелодію, ритм і т. ін. (під час співу, гри на інструменті). Спів не йшов йому доладно.
Словник української мови у 20 томах
-
фальшувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 перех. Підробляти, фальсифікувати. 2》 неперех. Спотворювати звуки, тональність, мелодію, ритм і т. ін. (під час співу, гри на музичному інструменті). || Видавати спотворені звуки, спотворену мелодію.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фальшувати —
ЛИЦЕМІ́РИТИ (діяти лицемірно, виявляти нещирість), КРИВИ́ТИ ДУШЕ́Ю (СЕ́РЦЕМ), ФАЛЬШУВА́ТИ, ФАЛЬШИ́ВИТИ, КРИВОДУ́ШИТИ рідше, ФАРИСЕ́ЙСТВУВАТИ рідше, ДВОЇ́ТИ діал.; ЛУКА́ВИТИ (хитрувати, приховуючи правду); ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі); ХАНЖИ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
фальшувати —
ФАЛЬШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Підробляти, фальсифікувати. — Ви в процесах фальшували свідоцтва (Фр., VIII, 1952, 97); Папа Іоанн XXIII, з метою власного збагачення, фальшував християнську релігію...
Словник української мови в 11 томах