фальшувати
ФАЛЬШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. що. Підробляти, фальсифікувати.
– Ви в процесах фальшували свідоцтва (І. Франко).
2. Спотворювати звуки, тональність, мелодію, ритм і т. ін. (під час співу, гри на інструменті).
Спів не йшов йому доладно. Тому Болотневич визвірився на нього і шепнув сердито: – Не фальшуйте! (Л. Мартович);
// Видавати спотворені звуки, спотворену мелодію.
Що таке? Фальшують струни? Але ж він недавно настроював рояль! (Ю. Мокрієв).
Словник української мови (СУМ-20)