фанатик —
Загорілець, див. ярий
Словник чужослів Павло Штепа
фанатик —
ФАНА́ТИК, а, ч. 1. Надзвичайно релігійна людина, що нетерпимо ставиться до інших вірувань, іновірців. Стрибайло був, як і Боболій, запеклим католицьким фанатиком, ніщо його не спиняло, ніщо і не лякало (О.
Словник української мови у 20 томах
фанатик —
-а, ч. 1》 Надзвичайно релігійна людина, що нетерпимо ставиться до інших вірувань, іновірців. 2》 перен. Людина, пристрасно віддана якій-небудь справі, захоплена якоюсь ідеєю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фанатик —
фана́тик (від лат. fanaticus – несамовитий, шалений) 1. Людина, що відзначається несамовитістю, крайньою нетерпимістю до інаковіруючих, здатна на бузувірство, дикі ексцеси проти інших. 2. Переносно – особа, пристрасно захоплена якою-небудь ідеєю, думкою, віддана якимось поглядам, заняттям.
Словник іншомовних слів Мельничука
фанатик —
ФАНА́ТИК, а, ч. 1. Надзвичайно релігійна людина, що нетерпимо ставиться до інших вірувань, іновірців. Стрибайло був, як і Боболій, запеклим католицьким фанатиком, ніщо його не спиняло, ніщо і не лякало (Стор.
Словник української мови в 11 томах