фук
Фук, -ка
м.
1) Крикъ на кого, брань. Фук на фук як піде, то нічого з того не буде. Ком. Пр. № 131.
2) Не убитая но ошибкѣ шашка, за которую берегъ противникъ шашку. Шейк.
3) укинути фука. Надуть, обмануть. На рід надія не яка: поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині та й дале, вкинувши фука. Мкр. Г. 61.
Словник української мови Грінченка