хабаль —
ХАБА́ЛЬ, я, ч., діал. Коха́нець; розпусник, гульвіса. Ти знаєш, що відколи я стала курвою, то до мене дзвонять у вікна всі хабалі, я тобі більше не жінка, такої жінки тобі не треба (В. Стефаник).
Словник української мови у 20 томах
хабаль —
ха́баль → габаль
Лексикон львівський: поважно і на жарт
хабаль —
-я, ч., зах. Бахур, зальотник.
Великий тлумачний словник сучасної мови