хабаль

ХАБА́ЛЬ, я, ч., діал.

Коха́нець; розпусник, гульвіса.

Ти знаєш, що відколи я стала курвою, то до мене дзвонять у вікна всі хабалі, я тобі більше не жінка, такої жінки тобі не треба (В. Стефаник).

Значення в інших словниках

1. хабаль — див. розпусник  Словник синонімів Вусика
2. хабаль — ха́баль → габаль  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. хабаль — -я, ч., зах. Бахур, зальотник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хабаль — Хабаль, -ля м. Любовникъ, волокита. Желех.  Словник української мови Грінченка