хавкати

Хавкати, -каю, -єш

гл.

1) Ѣсть съ жадностью. Желех.

2) Дышать жабрами. Желех.

Значення в інших словниках

1. хавкати — ха́вкати 1 дієслово недоконаного виду видавати своєрідні звуки — про птахів ха́вкати 2 дієслово недоконаного виду жадібно їсти діал.  Орфографічний словник української мови
2. хавкати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
3. хавкати — ХА́ВКАТИ¹, ає, недок. Те саме, що хава́вкати. Розпарена земля мліє... Виспівує ясноволоса іволга, хвалить день, виляскує соловей, квилить зозуля, аж хвилі ходять, лунко вигукує одуд, хавка перепел, кують жаби... (К.  Словник української мови у 20 томах
4. хавкати — I -ає, недок. Те саме, що хававкати. II -аю, -аєш, недок., діал. 1》 Жадібно їсти. 2》 вульг. Кричати, репетувати. 3》 Дихати зябрами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хавкати — ХА́ВКАТИ¹, ає, недок. Те саме, що хава́вкати. Розпарена земля мліє… Виспівує ясноволоса іволга, хвалить день, виляскує соловей, квилить зозуля, аж хвилі ходять, лунко вигукує одуд, хавка перепел, кують жаби… (Горд., Дівчина..  Словник української мови в 11 томах